Ювілей пам’ятника Тарасові Шевченку в Харкові

24 березня 2025 року виповнилося 90 років із дня відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку — поету, художнику та громадському діячеві. Його імʼя відоме в усьому світі, а твори перекладені багатьма мовами.

Сьогодні монумент вважається одним із семи чудес Харкова і одним із найкращих пам’ятників Кобзареві у світі. Місце навколо нього у саду Т. Шевченка було і залишається особливим майданчиком, де у воєнний час продовжує збиратися патріотично налаштована громада Харкова. У дні державних свят сюди приходять харків’яни, натхненні пророчими словами Тараса Шевченка: «Борітеся — поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!». До прикритого від обстрілів памʼятника несуть квіти, містяни співають гімн та читають вірші Кобзаря.

Слова Шевченка наснажують українців на боротьбу за незалежність та свободу. Попри постійні вибухи і ракетні обстріли, з початку війни тут гуртуються громадські активісти, військові, харків’яни та гості міста.

Упродовж десятиліть цей пам’ятник об’єднував навколо себе патріотів України і борців за незалежність. У період брежнєвського «застою» біля нього незламні українці читали поезії в пам’ятні Шевченкові дні. І наприкінці 1980–х років ніяка сила не змогла завадити патріотам проводити мітинги, присвячені відновленню державного прапора України. Саме біля підніжжя харківського пам’ятника Кобзареві 1989 року вперше у східних областях України підняли жовто–блакитний прапор.

Відкриттю памʼятника Т.Г. Шевченку передувала тривала робота. Рішення про його створення було прийнято в червні 1929 року і було розраховано на виконання протягом року. За задумом організаторів конкурсу проєктів, цей пам’ятник повинен був виглядати як монумент великому бунтареві, революціонеру–демократу Т. Шевченку. Одним із завдань партійно–державного керівництва радянської України було створити щось нове і неперевершене, чого протягом десятиліть не спроможні були зробити буржуазні націоналісти «через небажання сваритися з царським урядом».

Масштабність запланованого і брак фінансування, Голодомор і судові політичні процеси відсунули терміни виконання робіт. На підготовку спорудження пам’ятника були мобілізовані широкі творчі маси столиці. У 1934 р. на окресленому майданчику парку урочисто заклали фундамент. Талановитим архітекторам було доручено оновлене планування паркових алей, створення куточків завезених рослин, побудувати каскад падаючої води. Переможцю конкурсу скульптору Матвію Манізеру позували актори харківського театру «Березіль» Наталя Ужвій, Іван Мар’яненко, Олесь Сердюк, Сусана Коваль та інші.

Іван Вернет про Григорія Сковороду

Педагогу, письменнику швейцарського походження Жану Верне, який в Україні публікувався під іменем Іван Пилипович Вернет (1760–1825), цьогоріч виповнюється 265 років. Його вважають одним із перших біографів Григорія Сковороди, який залишив емоційні особисті враження від зустрічі з філософом.

А народився Жан Верне в 1760 р. у незаможній родині у Західній Європі в князівстві Монбельяр, яке з 1793 р. належало Франції. Залишивши батьківський дім, Верне повсякчас почувався швейцарцем, а оселившись на Слобожанщині щиро полюбив м. Харків як другу свою батьківщину, із задоволенням називався швейцарцем–українцем.

Рідні бачили в ньому майбутнього священика, який будучи кандидатом богослов’я мав гідно служити в міській парафії. З цим згодився і Жан Верне, обравши місцем навчання для отримання духовної освіти Тюбінгенський колегіум в Німеччині. Сім’я розраховувала на його скоре повернення. Проте в пошуках заробітку, а також завдяки таланту до вивчення іноземних мов та схильності до мандрів він дістався української землі. Дев’ять років Іван Вернет бездоганно служив читцем (перекладачем) у відомого російського воєначальника Олександра Суворова. Живий розум дозволяв Вернету вільно та хутко перекладати мовами, якими володів: німецькою, французькою, латинською, російською.

Автор книги «Ворог народу» Михайло Млаковий: «У незалежній Україні згадають нашу духовну спадщину»

13 березня виповнилося 130 років від дня народження письменника, публіциста, громадського діяча, репресованого в Харкові у часи «Великого терору» педагога Дзуля (Джуля) Михайла Петровича (1895–1976).

Народився Михайло в селянській родині в 1895 р. у с. Тростянець Долинського повіту у Східній Галичині в Австро–Угорській імперії. Як більшість земляків однолітків, у Першу світову війну служив в Українській Галицькій Армії. Перебував у таборі військовополонених у Польщі, після звільнення звідти в 1920 р. приїхав навчатися до Києва. Одружився, працював спеціалістом у виконавчих органах. Сім’я переїхала до Харкова через пильну увагу спецорганів до «політичного минулого» Михайла та переслідування.

Економіст центральних державних установ у столиці радянської України, він швидко оцінив жахливість і трагічність прірви, до якої штовхала радянська влада український народ. Колективізація, позбавлення виборчих прав, штучний голод і політичні репресії — ось далеко не повний перелік того, що зазнавали українці в Харкові та за його межами.

Намагаючись не бути серед «гвинтиків радянської системи», причетних до злочинів проти людства, Михайло Петрович змінив місце роботи. Обрав педагогічну діяльність. Викладав німецьку мову у школах, які вимушений був змінювати через «чистки» та «викривальні» доноси, як–то звинувачення у «недосконалому володінні українською мовою».

Гонінням і переслідуванням у Харкові піддавались усі вчителі, галичани за походженням, яких вважали націоналістами. Михайло Дзуль 17 листопада 1937 р. Харківським обласним управлінням НКВС був заарештований і доправлений до в’язниці за антирадянські контрреволюційні виступи. Особлива трійка 5 грудня 1937 р. позбавила Дзуля волі на 10 років. Етапом його відправили до маріїнської пересильної в’язниці, де, до речі, колись царські сатрапи утримували керманича більшовиків Володимира Леніна.

У Сибтабі, на золотих копальнях Колими відбував Дзуль своє «покарання». Тільки після арешту наркома НКВС М. Єжова, кримінальну справу було припинено через недоведеність звинувачення. У 1940 р. Михайло Дзуль був звільнений.

Повість «Ворог народу», створена за авторськими спогадами пережитих поневірянь, зробила відомим письменницький дует подружжя Джулів. Літературний твір був написаний в співавторстві з дружиною і підписаний псевдонімами — Олена Звичайна та Михайло Млаковий.

Георгій Висоцький — основоположник науки про ліс,

засновник інституту лісового господарства у Харкові

160 років виповнилося від дня народження академіка Георгія Миколайовича Висоцького (1865–1940), видатного вченого у галузі лісівництва, ґрунтознавства, геоботаніки, фізичної географії та гідрології. 1 березня 1930 р. вважається днем відкриття заснованого за участі Г.М. Висоцького та очолюваного ним Українського науково–дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації.

Народився Георгій Висоцький 7 (19) лютого 1865 р. у родині збіднілих дворян у с. Микитівка Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині Шосткинський район Сумської області). Дитячі враження від буйної природи краю, розташованого на березі річки Свіси у мальовничій місцевості з своєрідним ландшафтом, значними природними ресурсами, а також глибокими культурно–історичними традиціями, вплинули на вибір спеціальності. По закінченню Глухівської прогімназії та реального училища в Москві, Георгій вступив до Петровсько–Разумовської сільськогосподарської та лісової академії.

У складі Полтавської експедиції з господарської оцінки земель, очолюваної професором В.В. Докучаєвим, молодий вчений визначився з майбутнім. «Найбільш вигідним може бути тільки раціональне господарство, побудоване на основі найновіших знань». Робота з упорядкування цих знань, здобутих у щоденних дослідженнях природи, подарувала йому світове визнання.

Дбайливе ставлення до довкілля, піклування про його майбутнє не завжди подобалось заможним колегам. У рік «першої російської революції» (1905) Георгій Висоцький заслужив репутацію «вільнодумця й бунтаря». Таку оцінку викликав виступ Георгія Миколайовича у Петербурзькому лісовому товаристві. Вчений вимагав передати казенні, удільні та кабінетні землі земствам, які мали забезпечити землею безземельних і малоземельних селян та заборонити продаж землі в приватні руки. Він наполягав на оподаткуванні приватного землеробства прогресивним податком, як важелем, який мав стимулювати перехід від великого приватного землеволодіння до суспільного землекористування.

Попри світоглядні розбіжності, колеги цінували Г. Висоцького за вагомі наукові здобутки. Він мав досвід дослідницької та педагогічної роботи в Київському, Таврійському університетах, багатьох профільних наукових установах східної Європи. Новоросійський (Одеський) університет без захисту дисертації присудив Г.М. Висоцькому науковий ступінь доктора агрономії. У 1915 р. за заслуги перед географічною наукою він удостоєний Золотої медалі імені П.П. Семенова Тянь–Шанського.

У 1926 р. Г.М. Висоцький відгукнувся на престижне запрошення очолити кафедру лісівництва і лісознавства Харківського (колишнього Ново–Олександрійського) інституту сільського і лісового господарства ім. Х.Г. Раковського, у якому працював до 1930 p. Відновлений у Харкові в 1921 р. інститут мав добру репутацію і вважався одним з кращих у Європі (нині це Харківський аграрний університет ім. В.В. Докучаєва). На кафедрі навчалися 16 здібних аспірантів, між яких виділялися майбутні академіки А.Б. Жуков і П.С. Погребняк. Утім, коли на Г.М. Висоцького з різних боків посипались запрошення до співпраці, він не обмежився педагогікою.

Нашого цвіту по всьому світу. 3 березня — Всесвітній день письменника

Щорічно 3 березня в усіх країнах відзначається Всесвітній день письменника — професійне свято літераторів World Day of the writer, повна його назва Всесвітній день миру для письменника. Це свято по праву вважають своїм майстри слова — романісти, прозаїки, поети, памфлетисти, публіцисти, фантасти, фейлетоністи, новелісти, есеїсти, журналісти, історики та блогери.

Рішення про відзначення Всесвітнього дня письменника було прийняте на 48 конгресі Міжнародного ПЕН–клубу, який відбувся в 1986 р. Письменницька організація була заснована в Лондоні в 1921 р. Її назва складається з перших букв англійських слів Poets — поети, Essayists — есеїсти, Novelists — романісти, а складена з перших літер абревіатура збігається зі словом pen, що перекладається з англійської як «ручка».

ВИСТАВКА ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА СПІЛЬНОТИ МАЙСТРІВ

 «Art Гурт А»

4.03.2025 – 14.03.2025

З 4 по 14 березня 2025 року в інформаційно-виставковому центрі «Бузок» відбудеться виставка декоративно-ужиткового мистецтва майстрів спільноти «Art Гурт А».

Представлені роботи створені майстрами міста Харків незважаючи на всі труднощі сьогодення.

Висловлюємо щиру подяку всім, хто долучився до організації цієї виставки.

Відвідавши виставку, ви зможете не тільки насолодитися красою, але й підтримати мистецтво.

Долучайтеся до нас та відкривайте для себе світ творчості!

Часи роботи: 10.00 – 18.00.    Вхід вільний.    

Дата: 4-14 березня 2025 року.

Місце: інформаційно-виставковий центр «Бузок» (праве крило ХНАТОБу, Сумська, 25).

#виставка #мистецтво #харків #Бузок

Виставка вишитих картин
Харківського клубу рукоділля «Магія творчості»
«НАШI ЗДIЙСНЕНI МРIЇ»

05.03.2025 – 14.03.2025

Шановнi прихильники прикладного мистецтва! Харкiвський клуб «Магiя творчостi» вiтає вас на нашiй традицiйнiй виставцi в інформаційно-виставковому центрi «Бузок»!

Незважаючи нi на що, ми створюємо красу, якою з величезним задоволенням хочемо подiлитися з вами. Наш клуб ще дуже молодий – нам усього 5 років, але за цей перiод ми провели вже кiлька виставок у виставкових залах Харкова.

Роботи майстринь дуже складнi та разноманiтнi. Це свідчить про велику любов до мистецтва вишивки. Все, що представлено на виставцi, виконано в рiзних технiках: хрест, напiвхрест, петіт, шовчики. Є й бiсернi роботи.

Вишивка – це дуже кропiтка праця, що вимагає великої посидючостi, уваги та працьовитостi. Клуб «Магiя творчостi» об’єднує людей рiзних професiй з рiними iнтересами та захопленнями, але головна наша любов – це вишивка! Вишивка заспокоює, наповнює життя змiстом та дiсциплiнує!

Ми хочемо подiлитися з вами результатами нашої працi за 5 рокiв. Кожна робота, яку ви бачите, наповнена енергетикою iї автора. Найбiльшою нагородою для нас стане те, що кожен вiдвiдувач знайде тут натхнення та зарядиться позитивними емоцiями.

Запрошуємо у свiт краси!!!

Майк Йогансен: Романтик чистого слова

Я знаю: загину високий,
В повітрі чистім і синім.
Мене над містом повісять:
Зорі досвітній в око,
В холодне дивитись.
1920

Йогансен Майк (Михайло Гервасійович) народився 28 (16) жовтня 1895 року в Харкові. Писав під псевдо – В. Вацеліус, М. Крамар. Прозаїк, поет, представник модерного романтизму, літературознавець, критик, мовознавець, журналіст, перекладач-поліглот.

Батько Михайла, Гервазіус Йогансен, був учителем німецької мови у приватній гімназії. Мати, Ганна Федорівна Крамаревська, походила зі старобільського козацького роду. Майбутній поет перші дитячі вірші писав німецькою та російською. Навчався у харківській гімназії.

Ми – спільнота майстринь Слобожанщини «Творчі серця», і наша творчість – Це наша душа, наша боротьба, наша віра в життя.

Наша виставка рукоділля «Творча та незламна сила жінки» присвячена кожній українці, яка навіть у часи випробувань творить красу. Вона бере до рук пензель, голку чи інструмент і створює не просто вироби, а символи незламності. У кожному стібку, кожній лінії, кожному виробі – тепло її рук, сила її духу, віра у світле майбутнє.

Ця виставка відбувається напередодні свята весни та жіночого дня, і це чудова нагода вшанувати жіночу силу, красу та талант. Ми зібралися разом, щоб підтримувати одна одну, зберігати наші традиції та показати, що українське мистецтво – це жива енергія, яка надихає, лікує та об’єднує.

Запрошуємо вас відчути цю силу разом із нами! Приходьте на нашу виставку, познайомтеся з унікальними роботами майстринь, пориньте у світ натхнення та тепла. Адже в кожному нашому творінні – частинка душі України!

Шлях до Перемоги. День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

26 лютого 2025 р. Україна відзначає День спротиву російській окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. У цей день, 11 років тому, Росія розгорнула війну проти України, яка триває нині. У загарбаному Криму сотні громадян України зазнали утисків і репресій, вимушено залишили півострів або потрапили за грати, десятки загинули, зникли без вісти.

У 2020 році Президент України Володимир Зеленський видав Указ No58/2020, яким встановив 26 лютого Днем спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Сьогодні ми згадуємо та віддаємо шану мужності тисяч жителів Кримського півострова, які 26 лютого 2014 р. вийшли у м. Сімферополі на підтримку територіальної цілісності України. Вшановуємо тих, хто продовжує чинити опір окупантам, щоденно ризикуючи бути затриманим за проукраїнську позицію та нестримну віру в деокупацію Криму.