Blog

Super User

Super User

    У великій залі інформаційно-виставкового центру «Бузок» відкрилася виставка під символічною назвою  «Озирнися…»


 Пейзажі рідного краю і закордонних локацій, натюрморти, портрети, графічні філософські твори, морська тематика об’єднані в одну насичену експозицію, яку представили три харківські художниці – Олена Середа, Оксана Бажинова та Олеся Тетянчук. Дівчата дуже люблять своє місто, неймовірні романтики. У кожному творі вони поєднали вічне і миттєве, красиве й сурове, спробували донести це все до відвідувача в наш важкий час. Роботи і радують око, і запрошують до роздумів.  Всі художниці мають свою тематику, свій стиль, свою особисту техніку виконання, за плечима в кожній багато виставок у країні і за кордоном. 

       Спілкування починається з дня відкриття виставки, тож у залах глядачі могли зустрітися з авторами. Запрошуємо до ІВЦ «Бузок» на виставку «Озирнися…», нагадуємо, що офіційна зустріч з художницями відбудеться в неділю 24 вересня о 15-00.

Виставка живопису та графіки художниць Олени Середи,

Оксани Бажинової та Олесі Тетянчук

 «Озирнися…»

17.09.2023 – 24.09.2023 (велика зала)

        Олена Середа народилася в 1969 році в Червоному Суліні Ростовської області. На теперішній час живе та творить у Харкові. Малює з двох років, з дитинства всі  сприймали її як художника. Навчалася в студії образотворчого мистецтва та в художній школі Дніпра.  Далі довелося залишити улюблену творчість. Довгий час була зайнята в бізнесі. Останні роки знову активно займається живописом. Брала уроки в Харкові в студії Арт-Стріт у професійних художників. Магістр Харківської державної академії дизайну та мистецтв за спеціальністю «Образотворче мистецтво, дизайнерське мистецтво та реставрація»,  «Творчий рисунок».

        Улюблена техніка – олійний живопис. У своїх роботах художниця зображує прекрасний світ навколо нас, людські почуття та емоції. Мета Олени – радувати людей своєю творчістю, а також змушувати замислитися над сенсом існування.     Роботи знаходяться у приватних колекціях України, Європи та США.

        Учасник  міжнародних та місцевих виставок.

        Роботи представлені в міжнародних онлайн-галереях, Saatchi Art, Artmajeur    та на платформі Etsy.

        

         Оксана Бажинова, 1972 року народження, мешкає в місті Харкові. У юнацькому віці навчалася в ДК ХЕМЗ у ізостудії, а також приватно кілька років у професійних художників. Магістр Харківської державної академії дизайну та мистецтв за спеціальністю «Образотворче мистецтво, дизайнерське мистецтво та реставрація»,  «Творчий рисунок».

        Учасник  міжнародних та місцевих виставок.

        Роботи представлені в міжнародних онлайн-галереях, Saatchi Art та інших. Картини написані олією, в стилі реалізм та імпресіонізм. Оксана дуже любить подорожувати, в своїх картинах передає архітектуру, пам'ятки різних країн, культуру та атмосферу. Захоплюється розписом на стінах акрилом.

Майстерклас

 з виготовлення ручної міні-ляльки

17.09.2023  о 14-00 (велика зала)

      Інформаційно-виставковий центр «Бузок» запрошує  дорослих  та дітей 17 вересня о 14-00 на майстерклас із виготовлення ручної міні-ляльки!


      Майстерклас зі створення ляльки буде проведений майстринею Тетяною Волик у рамках персональної виставки «Зігріють душу теплом».  У колекції Тетяни існують різні моделі, які  використовуються для ігор, декоративного оформлення інтер’єру, а також колекціонування.

      Іграшка зі шкарпетки – це  оригінальна за формою іграшка невеличкого розміру з наймилішими рисами. Впоратися з роботою зможе навіть початківець.  Перевагами ляльок із шкарпеток є такі фактори: недорогий матеріал, з яким легко працювати, відсутність великої кількості швів, естетично приваблива форма, невеликій розмір. Плюсом цього стане можливість створення індивідуального дизайну, а також вкладення душевного тепла у свою роботу.

       Майстерклас безкоштовний. Чекаємо на вас!

 Персональна виставка авторської ляльки

«ЗІГРІЮТЬ ДУШУ ТЕПЛОМ…»

 

05.09.2023 – 18.09.2023

     Тетяна Волик народилася в селі Печеніги Харківської області, а зараз мешкає в самому Харкові. У 2003 році закінчила школу та вступила в швейне училище. Після училища працювала за професією.

     Уперше спробувала зробити й пошити собі лялечку три роки тому, і тепер займається створюванням ляльок не тільки для себе, а, насамперед, для інших людей. Рідні та друзі Тетяни підтримують її. Сьогодні колекція майстрині нараховує біля 500 ляльок.

     Виготовляючи ляльку, Тетяна вкладає в неї душу, своє світосприйняття, власну фантазію і майстерність, позитивну енергію та гарні думки. Кожна лялька має  неповторний характер, особливість, а головне, її батьківщина – Україна.  

     Ляльки Тетяни Волик знаходяться в приватних колекціях, були подаровані організаціям, передані на передову, щоб підтримати військослужбовців і наблизити Перемогу.

Контактні дані автора:    tatiana_voliks  (фейсбук, інстаграм)

 «Доки можеш дихати - борися»

 Персональна виставка живопису Сергія Прядка

 

02.09.2023 – 16.09.2023 (велика зала)

  

          Сергій Іванович Прядко народився 22 червня 1956 року в Харкові.  З раннього дитинства мав величезне бажання малювати.

          Після навчання в школі пройшов службу в армії, закінчив ХПІ, працював інженером, представником Держприймання, начальником технічного відділу заводу.  

           13 січня 1989 року, в званні старшого лейтенанта був призваний на ліквідацію аварії на Чорнобильській АЕС. Працював на самій станції та був черговим на складі зараженої техніки. Отримав звання учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, а також інваліда війни ІІ групи. Жах в очах ліквідаторів назавжди закарбувався в його пам’яті…

         …Але життя продовжується, серце потребує нового дихання. Мандрівки, бізнес, родина, діти добавили барвних красок у життя, розігнали смуток. І заспівала душа, коли побачила подарунок доньки та зятя – омріяний мольберт і фарби. Юнацькі мрії  – стати моряком та любов до моря – знайшли своє місце в  полотнах. Перші мазки олією зробив за допомогою друга дитинства – художника Володимира Немерцева. Постійний інтерес до творчості Івана Айвазовського, Леонардо да Вінчі, Рафаеля Санті займають кожну вільну хвилину життя художника.

            Зараз художник мешкає у Франції, проявляє активну громадську позицію та волонтерську ініціативу у підтримці Збройних сил України, допомагаючи 92-й та 93-й окремим механізованим бригадам.

 Контакти: Прядко Сергій Іванович

 Тел: 0675783307

 E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Друга світова розпочалася 1 вересня 1939 р
 
І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
Василь Симоненко
 
Сьогодні ми боремося з російським агресором за своє існування — як український народ, що має невід’ємне право жити у суверенній державі, на своїй Богом даній землі — Україні. Серця наші сповнені невимовним болем і скорботою за загиблими, люттю до ворога та глибокою пошаною до наших героїв–захисників.
Український вимір Другої світової війни — це величезні жертви серед цивільного населення, боротьба на всіх фронтах і театрах бойових дій: не тільки на Східному фронті, а у лавах руху опору інших країн, арміях союзників, що воювали в Італії і Франції, на Далекому Сході та Тихоокеанському театрі воєнних дій.
Маємо пам’ятати усіх.

Щороку 29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за батьківщину, як нагадування про одну із найкривавіших подій війни на сході України – Іловайську трагедію.

29 серпня 2014 року під час виходу сил АТО з оточення під Іловайськом ворожі збройні сили впритул розстріляли колони українських військових. Смертельний для наших захисників «зелений коридор» пролягав через поля із соняшниками. Саме під ними сотні українців поклали в боротьбі з ворогом свої життя на вівтар свободи, гинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Тож символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха.

Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, шануємо тим, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті і вдячності.

Пам’ятаємо і будемо пам’ятати. Вічна пам'ять! Слава Героям!

Музична година до Дня пам’яті захисників України

29.08.2023 р. (велика зала)

 

Думи, думи мої, думи
Лихо мені з вами!

Там квіти мої, діти мої
Чи заплаче серце одно
На світі усім, як і я з вами?

 (Т.Г. Шевченко)

           На підтримку ініціатив громадськості та з метою гідного вшанування пам’яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їхнього героїзму, зміцнення патріотичного духу,  встановлено День пам’яті захисників України, який відзначається щорічно 29 серпня.

           29 серпня 2023 року о 14-00 в інформаційно-виставковому центрі «Бузок» КОМУНАЛЬНОГО  ПІДПРИЄМСТВА «РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР»  Харківської обласної ради відбудеться захід до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України –  музична година пам’яті «І НАСТАНЕ СВІТАНОК».

           На заході пролунає Державний Гімн України, українська поезія та пісні,  присутні вшанують хвилиною мовчання пам’ять загиблих воїнів. 

                   День Незалежності України

     24 серпня Україна відзначає найбільше державне свято – День Незалежності. Воно встановлене на честь виняткової історичної події – ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР Акта проголошення незалежності України. Цей документ увінчав тисячолітні прагнення Українського народу мати власну суверенну державу і самостійно визначати свою долю.

     Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями. Вони спонукали до боротьби за незалежність. У XX столітті наш народ декілька разів здобував державність. Тому правильно вважати, що 24 серпня 1991 року Україна відновила незалежність. Важливим кроком до повернення історичної справедливості стало ухвалення 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Тоді Верховна Рада УРСР підтримала прагнення народу ліквідувати політичну та економічну залежність від московського центру і розбудовувати самостійну державу, відроджувати національну культуру, історичну пам’ять.

     Акт про державну незалежність 24 серпня 1991 року спирався на Декларацію про суверенітет. А результати Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року стали найпереконливішим підтвердженням волі народу.

Постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР, остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи імперського типу. Це стало початком нового етапу розвитку демократичної сучасної Української держави.

     24 серпня 1991 року Україна відновила державну незалежність, що стало вінцем тривалого шляху Українського народу до свободи. Незалежність оплачена дорогою ціною – великою кількістю життів тих, хто боровся за ідею вільної України зі зброєю в руках і без неї, незліченною кількістю років втраченої свободи тих, хто сидів за неї у таборах та в’язницях.

       Українці споконвічно мріяли про власну суверенну державу й творили і зберігали все те, що зараз є надбанням української культури.

       Незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи та головна перешкода для імперіалізму, який намагається політично, економічно та духовно поглинути Україну. Нині ми боремося за власну свободу та незалежність. Україна стримує російський збройний напад завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах. Суспільство консолідувалося задля перемоги та розбудови держави як демократичної правової країни в сім’ї європейських народів. 

Матеріали взяті з сайту Українського інституту національної пам’яті

Онлайн-сторінка до Дня Державного Прапора:

«Незалежність і гідність – торжество прав людини»

Крилатий вітер розвіває стяг –
Блакить із золотом на нім переплелися,
Наш прапор майорить неначе птах:
Народ не вмер, й нікому не скорився!

Ми пишемо історію землі,
Своєї незалежної країни,
Ми – громадяни, хай іще малі.
Держава наша – вільна Україна.

З часів далеких відгомін іде
Про прадідів, відвагу, мужність, славу.
Наш прапор житнім золотом цвіте;
Він – символ незалежної держави.

Знамення сяє сонцем золотим,
Небесною виблискує блакиттю…
З ним здобували все, що є святим;
І нас із ним нікому не скорити.
(Коробова С.)

      На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України, з метою виховання поваги громадян до державних символів Указом Президента України від 23 серпня 2004 року № 987 встановлено День Державного Прапора України, який відзначається щорічно 23 серпня. Державний Прапор є одним із державних символів країни, відбиває національні традиції, ідентифікуючи певну територію.

     Історія українського синьо-жовтого прапора має дуже глибоке коріння і пронизує собою більшість доленосних подій в історії України.

 

Шаблоны для сайта